Історія України. Тема 36. Радянська модернізація України

Попередні поняття для засвоєння

Модернізація – осучаснення. 

Радянська модернізація передбачала форсовану індустріалізацію та суцільну колективізацію.

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни. 

Форсована індустріалізація – індустріалізація шалено швидкими темпами. 

Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи). 

Суцільна колективізація – масова колективізація, що охопила всі селянські господарства. 

УКРАЇНА І ЗМІНА ПОЛІТИЧНОГО КУРСУ ВСЕСОЮЗНОЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ БІЛЬШОВИКІВ (ВКП(б)) 

21 січня 1924 р. помер В.Ленін (керівник більшовиків та лідер СРСР), після чого в партійно-державному керівництві СРСР розпочалася гостра боротьба навколо питань подальшого розвитку країни. Основна боротьба за лідерство в партії розгорнулася між Й.Сталіним та Л. Троцьким. Проти Л.Троцького виступили майже всі керівники України – Л.Каганович, Д.Манільський, Г.Петровський, М.Скрипник, В.Чубарь. У підтримку Л.Троцького виступили нечисленні його прихильники в Україні – І.Дашковський, Н.Гордон, М. Голубенко та ін. У грудні 1927 р. Л.Троцького було виключено з партії. 

1927-1928рр. – хлібозаготівельна криза в СРСР, яка стала приводом для відходу від НЕПу. 

У 1928 р. на пленумах ЦК ВКП(б), на яких виявилися розбіжності в підходах Й. Сталіна та М. Бухаріна до вирішення економічних проблем. М. Бухарін був одним із найпослідовніших прихильників НЕПу, а хлібозаготівельну кризу він пояснював недоліками в роботі державного апарату. А Й. Сталін головну причину кризи вбачав у виступах проти радянської влади «класових ворогів», передовсім селянства, а тому подолання труднощів соціально-економічного розвитку він зводив до боротьби з «внутрішніми ворогами». 

1929 р. – посилення тиску Й. Сталіна на групу М. Бухаріна, у результаті були усунуті останні перепони на шляху до цілковитої відмови від НЕПу, створені передумови переходу до силових, адміністративно-командних методів управління економікою і суспільними процесами та утвердження сталінського єдиновладдя. 

У 1929 р. Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в СРСР. 

КЕРІВНИКИ УСРР ЧАСІВ РАДЯНСЬКОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

1925 р. – призначення генеральним секретарем Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України (ЦК КП(б)У) Л. Кагановича. 

1928 р. – призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У С.Косіора. 

ФОРСОВАНА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ 

У 1925 р. ВКП(б) проголосила курс на індустріалізацію

У 1929 р. був прийнятий курс на форсовану індустріалізацію

1929 р. Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму»

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни. 

Завдання індустріалізації: 

– здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
– перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
– зміцнення оборонного потенціалу країни;
– підвищення технічної бази сільського господарства. 

Джерела індустріалізації: 

– перерозподіл коштів на користь промисловості за рахунок сільського господарства;
– експорт сировини та продовольства;
– залучення коштів громадян (державні позики, ощадкаси);
– «споживчий аскетизм» населення (тобто населення повинно було вгамовувати свої бажання);
– використання примусової праці політв’язнів. 

Труднощі та особливості індустріалізації: 

– можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування;
– перекіс у бік важкої промисловості (переважання промисловості групи «А» – важкої промисловості);
– нестача кваліфікованих кадрів;
– форсовані темпи;
– жорстка централізація економіки, директивне господарювання;
– «споживчий аскетизм» населення. 

Економіка СРСР здійснювалася шляхом планування на кожні 5 років. 

Командно-адміністративна економіка – це економічна система, в якій держава або ради керують економікою. В системі з командною економікою центральний уряд ухвалює всі рішення стосовно виробництва та споживання товарів та послуг. На відміну від ринкової економіки, де економіка існує і керується економічними законами ринку. 

Результати перших п’ятирічок 

Введіть код доступу,щоб продовжити читання теми

Шановні відчідувачі! Щоб отримати код доступу, зробіть одноразову оплату в сумі 50 грн. Цей разовий внесок відкриває доступ до всіх тем, які представлені на сайті. [ЗРОБИТИ ОПЛАТУ]


Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>