Історія України. Тема 42. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр. ХХ ст.). “Застій”

Загальна характеристика періоду: 

– поворот від лібералізації до консерватизму в усіх сферах життя;
– відмова від критики культу особи;
– зростання корупції, хабарництва, бюрократизму (засиллю чиновників);
«застій»;
– всевладдя «номенклатури»;
неосталінізм

Консерватизм – прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень. 

«Застій» – період правління Л.Брежнєва (1964 – 1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу. 

Номенклатура – панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства. 

Неосталінізм – часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи. 

У жовтні 1964 р. першим секретарем (з 1966 р. генеральним секретарем) ЦК КПРС стає Л.Брежнєв. 

1963- 1972 рр. першим секретарем ЦК КПУ був П.Шелест 

1972 – 1989 рр. першим секретарем ЦК КПУ був В.Щербицький 

Комуністичну партію України в брежнєвський період очолювали два лідери, які обстоювали різні моделі розвитку республіки: П. Шелест (1963—1972) – автономізаційну, В. Щербицький (1972—1989) – централістську, тобто орієнтовану на центр (Москву). 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК 

Після усунення Хрущова суть консервативного курсу нового керівництва визначається одним словом – «стабілізація», яке стало своєрідним символом брежнєвської епохи. 

Реформа голови Ради Міністрів СРСР О.Косигіна (косигінська економічна реформа) 

Проголошення у вересні 1965 р. на пленумі ЦК КПРС економічної реформи. Суть нових підходів полягала у:
– розширенні самостійності підприємств, переведення їх на госпрозрахунок;

Госпрозрахунок (господарський розрахунок) – система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств. 

– посиленні прямих договірних зв’язків між підприємствами;
– встановленні економічно обґрунтованих цін;
– матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від результатів їхньої праці;
– оцінці діяльності підприємств такими «капіталістичними» показниками, як рентабельність і прибуток. 

Економісти називали восьму п’ятирічку «золотою», стверджуючи, що «період 1966-1970 pp. був найкращим за останні 30 років. 

Введіть код доступу,щоб продовжити читання теми

Шановні відчідувачі! Щоб отримати код доступу, зробіть одноразову оплату в сумі 50 грн. Цей разовий внесок відкриває доступ до всіх тем, які представлені на сайті. [ЗРОБИТИ ОПЛАТУ]


Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>