Тема 12. Українські землі у складі російської імперії наприкінці ХVІІІ – ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ Наддніпрянської України

Наддніпрянська Україна поділялась на 3 генерал-губернаторства та 9 губерній

Cоціально-економічний розвиток Наддніпрянської України

Сільськогосподарський край з феодальними відносинами. У с/г загострювалася криза феодально-кріпосницьких відносин. Запроваджуються військові поселення.

Поступово проникають капіталістичні відносини.

У 30-40-ві рр. ХІХ ст. починається промисловий переворот.

Антифеодальний рух у Наддніпрянській Україні

Турбаївське повстання 1789-1793 рр. на Катеринославщині.

1819 р. у Чугуєві (Харківщина) відбулося селянське повстання проти військових поселень.

1813-1835 рр. тривала партизанська антифеодальна селянська боротьба на Поділлі на чолі з У.Кармелюком.

«Київська козаччина» (1855 р.) – масовий рух селянства Київщини за повернення козацького стану.

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин перш. пол. ХІХ ст.

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. закінчилася перемогою Росії. У результаті була приєднана до Росії Бессарабія.

Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. закінчилася перемогою Росії.

У 1828 р. українські козаки Задунайської січі на чолі із І.Гладким перейшли на бік російської армії.

Україна у французько-російській війні 1812 р.

Були сформовані козацькі кавалерійські полки, які воювали на боці російської армії. Одним з організаторів Полтавського козацького полку був І.Котляревський.

Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в перш. пол ХІХ ст.

Масони

Масонство – релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення. У Полтаві діє масонська ложа «Любов до істини», одним з членів якої був І.Котляревський. У Києві діє «Ложа об’єднаних слов’ян». У 1819 р. в Україні зборонили масонські ложі.

Польський рух

У 1830-1831 рр. відбулося польське повстання за відновлення незалежності Польщі, яке було придушене російськими військами. Українці в своїй більшості не підтримали поляків під час повстання.

Російський рух

Декабристи – представники опозиційного російського дворянства, які боролися за повалення самодержавства, скасування кріпацтва та демократизацію Росії. У 1821 р. декабристські товариства були реорганізовані в Північне товариство та Південне товариство.

Південне товариство базувалося в м. Тульчин, очолював П.Пестель, який написав програму «Руська правда». Ідеї: скасувати самодержавство, кріпацтво, перетворити Росію на неподільну республіку.

Північне товариство базувалося в м.Петербург, очолював М.Муравйов. Програмний документ – Конституція. Ідеї: скасувати самодержавство, кріпацтво, перетворити Росію на Конституційну монархію у формі федерації. Україна мала бути поділена на Чорноморську державу (Київ) та Українську державу (Харків) у складі Росії.

14 грудня 1825 р. у Петербурзі декабристи підняли повстання, яке було придушене владою.

29 грудня 1825 р. в Україні розпочалося декабристське повстання Чернігівського полку, яке очолив С. Муравйов-Апостол. 3 січні 1826 р. повстання було придушене. Декабристський рух зазнав поразки.

Український рух

У ХІХ ст. відбувається процес становлення української нації. З кінця ХVIII ст. починається рух дворян-автономістівє.

У 1791р. відбулася місія В.Капніста в Берлін (у Прусське королівство) з метою організувати російсько-прусську війну та звільнити Україну. Місія провалилася.

У 1798 р. перша публікація «Енеїди» І.Котляревського, яка започаткувала літературну українську мову.

У 1821-1822 рр. у Полтаві діє нелегальне Малоросійське таємне товариство на чолі з В.Лукашевичем.

У 1846 р. перше видання праці з політичної історії України – «Історії Русів» – анонімного твору, авторство якого приписують Г.Кониському та Г.Полетиці.

Протягом 1846 – 1847 рр. у Києві діє Кирило-Мефодіївське братство.

Лідерами були М.Костомаров, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш, Т.Шевченко.

Програмні документи: «Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» (автор В.Білозерський) та «Книга буття українського народу» (автор – М. Костомаров).

Ідеї: скасування кріпацтва, повалення самодержавства, реалізація демократичних прав та свобод, національне визволення українського народу, створення конфедерації (об’єднання) вільних демократичних слов’янських держав зі столицею в Києві.

У 1847 р. за доносом студента О.Петрова Кирило-Мефодіївське братство було ліквідоване, а його учасники заарештовані. Найбільші покарання отримав Т.Шевченко.