Тема 3. Київська держава

Східнослов’янські племена на території України: поляни, сіверяни, деревляни, дуліби та волиняни, білі хорвати, уличі та тиверці.

Центри східнослов’янських земель

Північний центр – Славія

У ІХ ст. у Новгороді правлять варяги на чолі з Рюриком. Рюрик помирає, його син Ігор був малолітнім, тому править воєвода Олег.

Південний центр – Куявія

У Києві править князь Аскольд (можливо разом із Діром).

860 р. Аскольд здійснив військовий похід на Візантію і першим з Руських князів особисто прийняв християнство та уклав з Візантією перший відомий договір.

У 882 р. новгородський князь Олег вбиває Аскольда і об’єднує Новгородську і Київську землі, утворюється Київська держава.

Правління Олега

У 907 р. та 911 р. Олег здійснив вдалі походи на Візантію. Був підписаний вигідний для русичів дипломатичний договір.

Правління Ігоря

Ігор – син Рюрика. У 941 та 944 р. Ігор здійснив невдалі походи на Візантію. У 945 р. під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили Ігоря.

Правління Ольги

Спалила столицю деревлян м. Іскоростень. Провела перші реформи: упорядкувала процес збирання данини, поділила державу на погости, визначила розмір данини.

У 955-957 рр. Ольга здійснила мирний візит у Візантію і особисто прийняла християнство.

Правління Святослава, сина Ігоря та Ольги

У 964-66 рр. здійснює «східний похід», під час якого знищує Хозарський каганат. Вдало воює з Дунайською Болгарією.

У 971 р. військо Святослава зазнає поразки від візантійців в битві під Доростолом.

У 972 р. Святослав був убитий печенігами.

Протягом 977-980 рр. тривають міжусобні війни за владу між синами Святослава. Перемогу здобув молодший син Володимир

Правління Володимира Великого

Починається період розквіту Київської Русі.

Приєднав Червенські міста (західна Україна) і завершив об’єднання всіх східнослов’янських племен.

Провів реформи: адміністративну, військову, релігійну. Розпочав політику «шлюбної» дипломатії. Карбував перші гроші.

У 988 р. Володимир ОХРЕСТИВ Русь.

Запроваджує шкільне навчання. Будує Десятинну церкву Богородиці в Києві – першу кам’яну церкву на Русі. Помирає у 1015 р.

Протягом 1015-1019 рр. на Русі тривають міжусобні війни між синами Володимира. Перемагає Ярослав.

Правління Ярослава Мудрого (1019-1054)

Ярослав править разом із братом Мстиславом (дуумвірат).

У 1036 р. Мстислав помирає і Ярослав стає єдиним правителем Русі. Будував оборонні міста (м. Юр’єв).

У 1036 р. остаточно розгромив печенігів, і на честь перемоги у 1037 р. побудував собор святої Софії.

У 1036 р. складено збірник законів «Руська правда».

Побудував Золоті Ворота в Києві та бібліотеку при соборі святої Софії.

У 1037 р. була заснована Київська церковна митрополія.

Перед смертю Ярослав склав заповіт, за яким поділив державу між синами.

Поступе ослаблення Русі. Правління Ярославичів

Після смерті Ярослава три його старші сини Ізяслав, Святослав і Всеволод утворили тріумвірат.

У 1068 р. Ярославичі зазнають поразки від половців на р. Альта.

У 1097 р. у м. Любеч відбувся з’їзд князів, на якому вирішувалися питання боротьби з половцями, припинення чвар між князями. Було запроваджене право вотчини. Ініціатором з’їзду був переяславський князь Володимир Мономах.

Правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого

У 1113 р. на київський престол був запрошений переяславський князь Володимир Мономах, який припинив князівські чвари на Русі. Вдало воював з половцями. Написав «Повчання дітям». Після смерті править його син Мстислав Великий, який продовжував політику батька.

Після смерті Мстислава у 1132 р. Київська держава остаточно роздробилась на окремі князівства

Феодальна роздробленість Русі

Причини: велика територія держави; самостійність великих феодалів; відсутність чіткого механізму спадкоємності князівської влади.

На території сучасної України утворюється Київське, Чернігівське, Переяславське, Тмутараканське, Волинське й Галицьке князівства.

З 1187 р. для позначення південних земель Русі вживається назва Україна.

У 1185 р. відбулася битва русичів з половцями, що стала сюжетом відомого епосу «Слово о полку Ігоревім». Імовірно, «Слово о полку Ігоревім» було написано в 1187 р.

Політичний устрій Київської держави

Монархія. На ранньому етапі вся влада перебувала в руках Київського князя із роду Рюриковичів. Князі спиралися на дружину (військо). Князь радився з боярською радою.

У кінці ХІ ст. Київська Русь поступово перетворюється на федеративну монархію.

Соціальна структура суспільства Київської держави

На верхньому щаблі суспільства були князі з роду Рюриковичів. Далі йшли бояри. До нижньої верстви належали смерди – вільні селяни, залежні селяни (закупи, рядовичі). Найнижчою категорією були раби – челядь або холопи.

Економіка Київської держави

В економіці Київської держави панувало натуральне господарство. Основне заняття русичів – землеробство. Найбільший торговий шлях, який проходив через руські землі – «із варяг у греки» – від варягів через Балтійське море по Дніпру в Чорне Море до греків.

Культура Київської держави

Формується під впливом візантійської культури, східного християнства (православ’ я) та власних слов’янських традицій.

Перші школи відкривалися при Володимирі Великому.

Ярослав Мудрий організував у Софіївському соборі першу бібліотеку.

Архітектура представлена храмами: Десятинна церква (Київ), Софіївський собор (Київ), Спасо-Преображенськи собор (Чернігів) та ін.

Живопис представлений фресками, мозаїкою, іконописом та книжковою мініатюрою.

Пам’ятки писемності: «Слово про закон і благодать» (≈1050р., Іларіон), «Повість минулих літ» (1113 р. Нестор), «Повчання дітям» (1117 р., Володимир Мономах), «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.), «Печерський Патерик» (ХІІІ ст.), Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), «Ізборники» Святослава (друга пол. ХІ ст.)