Тема 8. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Причини національно-визвольної війни: соціально-економічні, релігійні, національні, конфлікти між козаками та шляхтичами.

Очолив національно-визвольну війну Богдан Хмельницький.

Привід війни: на хутір Б.Хмельницького напав польських шляхтич Чаплинський, захопив його наречену й до смерті забив молодшого сина.

У січні 1648 р. Б.Хмельницький прибув на Запорозьку Січ; його обрали гетьманом.

Ці події стали початком Національно-визвольної війни.

Незабаром козаки уклали угоду з Кримським ханством про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої.

У битвах під Жовтими Водами та під Корсунем у травні 1648 р. козацько-татарські війська здобули перемогу над поляками. У вересні 1648 р. козаки перемогли в битві під Пилявцями. У жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю Замостя. Дізнавшись про вибори нового польського короля Яна Казимира, Богдан Хмельницький повернув армію назад.

У грудні 1648 р. військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея.

Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави.

У липні-серпні 1649 р. козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж.

У серпні 1649 р. під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але татари вимагали, щоб Б.Хмельницький заключив мир. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір.

Умови Зборівського договору

Визнання поляками автономії козацької України на території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств. Встановлювався реєстр у 40 тис. козаків.

У червні 1651 р. у битві під Берестечком у вирішальний момент татари залишили поле битви і захопили з собою Б.Хмельницького. Очолив козаків Іван Богун, який вивів військо з оточення. Козакам вдалося зупинити наступ польсько-литовського війська під Білою Церквою, але вони були змушений підписати невигідний Білоцерківський мир.

Умови Білоцерківського договору

Територія козацької України обмежувалась Київським воєводством. Реєстр зменшувався до 20 тис. козаків.

У травні 1652 р. козаки розгромили польське військо біля гори Батіг на Поділлі. Відновлюється територія козацької держави, зміцнюється її військове і політичне становище.

Восени 1653 р. козацьке військо оточило польську армію в м.Жванець на Поділлі, але татари уклали з поляками Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах. Б. Хмельницький шукає нових союзників.

Відносини між Державої Віська Запорозького та Московським царством

У жовтні 1653 р. московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною.

8 січня 1654 р. у м. Переяслав відбулася Переяславська рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю. Умови договору між Москвою та Україною отримали назву “Березневі статті”.

Умови “Березневих статтей”

Держава Війська Запорозького зберігає свій устрій, адміністрацію, фінанси, військо тощо. Чисельність козацького війська (реєстр) становить 60 тис. козаків. Московським чиновникам забороняється втручатися у внутрішні справи козацької держави. Гетьман має право мати зовнішні відносини з будь-якими державами, окрім Туреччини та Польщі.

У 1654-1655 рр. російсько-українські війська спільно вели воєнні дії проти Речі Посполитої та Кримського ханства. Незабаром у війну проти Польщі вступила Швеція.

Після козацько-російських перемог у 1655 р. у битвах під Охматовим на Черкащині та Городком на Львівщині Річ Посполита опинилася у дуже скрутному становищі.

Проте у жовтні 1656 р. московський цар, не бажаючи посилення Швеції, уклав з Річчю Посполитою Віленське перемир’я і розпочав війну проти Швеції. Б.Хмельницький шукає нових союзників для продовження боротьби з Польщею.

Протягом 1656-1657 рр. складається військовий союз України зі Швецією і Трансільванією (Семиграддя).

У грудні 1656-1657 рр. козацькі війська під командуванням Антона Ждановича взяли участь у спільному поході проти Польщі.

Хворий Б.Хмельницький помер 27 липня 1657 р.