Всесвітня історія. Вступ до історії

Історія людства поділяється на такі періоди:

– Первісна епоха (Кам’яний вік) – з часу появи людини (бл. 3 млн. р.) до 5-4 тисячоліття до н. е. (Винайдення заліза)

– Стародавній світ -IV-III тис. до н. е. -V ст. н. е. (до 476 р. – падіння Західної Римської імперії)

– Середньовіччя – кін. V ст. – XVст. (до 1492 р. – відкриття Америки)

– Нові часи – XVIст. – 1914 р. (до початку Першої Світової війни)

– Новітні часи (від 1914 р. до сьогодення)

Важливим моментом для вивчення історії первісної епохи та стародавнього світу є чітке розуміння літочислення цього періоду.

По-перше, розподіл історії на період ДО нашої ери і на НАШУ еру, або ДО Різдва Христова та ПІСЛЯ Різдва Христова. Очевидно, що ключовим моментом у цьому літочисленні стала подія, пов’язана із народженням Ісуса Христа. В історичній науці, як правило, фразу ДО НАШОЇ ЕРИ або ДО РІЗДВА ХРИСТОВА застосовують до періоду, який починається від 10 тис. роківдо Різдва Христова. Тобто від епохи Мезоліту. До інших періодів часу, які передують цій епосі (Епосі Мезоліту) кажуть просто “Років назад” (наприклад, не кажуть “250 тис. років чи 15 тис. років до нашої ери”, а кажуть просто “250 тис. років назад, або 15 тис. років назад”. Це пов’язано із складністю чіткого визначення часу в ті далекі періоди історії. Починаючи ж з 10 тис. років (Мезоліту) використовують “До Різдва Христова, або ДО нашої ери”.

По-друге, використовуючи періодизацію ДО Різдва Христова, або ДО нашої ери, потрібно брати до уваги, що З Різдва Христова, тобто з початку НАШОЇ ери пройшло більше 2 тис років. Тобто, якщо ми говоримо, що та чи інша подія відбулася 6 тис. років назад, то це значить, що вона відбулася у 4 тисячолітті ДО НАШОЇ ЕРИ. Якщо ми говоримо, що подія відбулася 7 – 8 тис. років назад, то це значить, що вона відбулася у 6-5 тисячолітті ДО НАШОЇ ЕРИ.

По-третє, літочислення, яке відбувається у періоді ДО НАШОЇ ЕРИ йде у зворотному напрямі. Наприклад, якщо в наш час, тобто в НАШУ ЕРУ ми рахуємо роки так “2010, 2011, 2012, 2013″, то період “ДО НАШОЇ ЕРИ” ми рахуємо так:”2013, 2012, 2011, 2010…”. Точно так же і із тисячоліттями і століттями: “7-6 тисячоліття до нашої ери, або 3-2 століття до нашої ери”.

Чітке розуміння цього дозволить уникнути здивувань при вирішенні тесту на ЗНО, коли попадуться завдання типу “Визначте, коли була епоха енеоліту” і у варіантах відповіді буде: 4-2,5 тисячі років назад чи 4-2,5 тисячі років до нашої ери.

Основні поняття і терміни:

Історичні джерела – будь-які засоби інформації, що безпосередньо відображають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства, тобто все створене людиною, що дійшло до наших днів у вигляді предметів матеріальної культури, писемних пам’яток, усної творчості тощо.

Групи історичних джерел:

– усні (міфи, легенди, казки тощо)

– писемні (літописи, документи, щоденники, мемуари тощо)

– речові (залишки жител, знаряддя праці, начиння, одяг тощо)

– мовні (назви річок, гір, міст, сіл тощо)

– етнографічні ( ті, що виникають на основі вивчення побуту та звичаїв сучасних традиційних суспільств (на сьогодні – переважно австралійські чи африканські племена)

– фоно-, фото-, кінодокументи.

Археологічна культура – сукупність археологічних пам’яток певної території і часу, що мають своєрідні місцеві особливості. А. К. отримує назву за місцем першої знахідки або за певними визначальними ознаками (обрядом поховання, формою кераміки тощо).

Матеріальна культура— сукупність усіх матеріальних цінностей створених певною культурою, її уречевлена складова. Оскільки для різних суспільств характерні різні культури, то відповідно до рівня узагальнення розглядають матеріальну культуру людства, окремого народу і тому подібне.

Духовна культура – система моральних цінностей, а також сукупність розумових надбань та досвіду як окремої людини, так і цілого людства, що відображається у формі суспільних цінностей (кожного суспільства кожної епохи), фольклора, витворів мистецтва, літератури, надбань філософії тощо.

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (свдомість).

Мистецтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображаєдійсністьу конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами,ідеаламийтрадиціями.

Релігія – віра в існування надприродних сил, що супроводжується переконанням у здатності цих сил або сили (Бога, богів, Абсолюту, Космосу тощо) впливати на Всесвіт та на долю людей.


Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>