Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Лівобережжя

У 1687 р. гетьман І. Мазепа підписав з Московським царством Коломацькі статті, які обмежували права та привілеї Гетьманщини.

І. Мазепа займався активною культурно-просвітницькою діяльністю: будував та реставрував православні храми, побудував корпус Києво-Могилянському колегіуму й домігся надання йому у 1701 р. статусу академії. Мріяв про об’єднання України під своєю владою, сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільств – «бунчукових товаришів».

У 1704 р. війська І. Мазепи, придушивши антипольське повстання С. Палія, зайняли Правобережжя, яке перейшло під владу гетьмана. До 1709 р. І. Мазепа фактично був гетьманом об’єднаної України.

У 1700 р. розпочалася Північна війна. Українські козаки були змушені воювати на боці росіян у Прибалтиці.

У 1708 р. І. Мазепа разом із кошовим отаманом Запорозької Січі К. Гордієнком переходить на бік ворога Росії шведського короля Карла ХІІ.

У результаті російські війська у 1708 р. вщент розгромили гетьманську столицю Батурин та 1709 р. знищили Чортомлицьку Запорозьку Січ.

Вирішальна битва між російськими військами і військами шведів відбулася 27 червня 1709 р. під Полтавою.

Російські війська здобувають перемогу. Карл ХІІ та І.Мазепа втікають до Молдовського князівства у м. Бендери, де у 1709 р. і помирає І.Мазепа.

У 1708 р. за згодою російського царя Петра І був обраний гетьманом І.Скоропадський. За його правління контроль Москви над Україною посилився. Гетьманська столиця була перенесена з Батурина в Глухів.

У 1722 р. Петро І заснував Малоросійську Колегію, яка повністю визначала діяльність гетьмана. Очолив Малоросійську колегію генерал С.Вельямінов.

У 1722 р. наказним гетьманом став чернігівський полковник П.Полуботок.

У 1723 р. П.Полуботком були складені Коломацькі чолобитні – звернення до Петра І з вимогою відновлення давніх прав України. П.Полуботок був викликаний до російської столиці м. Санкт-Петербург, заарештований і помер у 1724 р. у в’язниці.

У 1727 р. була скасована Малоросійська Колегія. Були проведені вибори гетьмана. Ним став Данило Апостол. У 1734 р. гетьман домігся заснування Нової Січі для запорозьких козаків на р. Підпільна.

Після смерті Д.Апостола російська імператриця Анна Іоаннівна заборонила обирати нового гетьмана й створила так зване Правління гетьманського уряду.

Гетьманування у вигнанні Пилипа Орлика

За І. Мазепою до Бендер пішло близько 50 представників козацької старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тис. запорожців.

Вони обирають 5 квітня 1710 р. П. Орлика гетьманом України (у вигнанні).

У квітні 1710 р. П. Орлик укладає з козацькою старшиною та запорозькими козаками «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького».

Правобережжя

У 1699 р. до Польщі відійшло Поділля, яке до цього перебувало під владою Туреччини. У результаті вся Правобережна Україна опинилася у складі Речі Посполитої. Польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на Правобережжі.

У 1702 р. спалахнуло повстання за відновлення козацького стану. Повстання очолив фастівський полковник С. Палій. Для придушення повстання поляки попросили допомоги у росіян.

У 1704 р. за наказом російського царя лівобережний гетьман І. Мазепа придушив повстання та встановив свою владу на Правобережжі.

Після смерті І. Мазепи система міжнародних договорів остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям.

У 1713 р. на Правобережжі за рішенням сейму Речі Посполитою остаточно було ліквідовано козацтво.