Тема 13. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний устрій Західноукраїнських земель

Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і ділилося на жупи.

Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.

Реформи австрійських правителів Марії-Терезії та Йосифа ІІ у 70-80- рр. ХVIIIІ ст.

Аграрна реформа: часткове скасування кріпацтва; з 1789 р. скасовано панщину, але після смерті Йосифа ІІ відновлено.

Освітня реформа: у 1774 р. запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою навчання; у 1784 р. засновано Львівський університет, при якому відкрито Руський інститут.

Адміністративна реформа: посилено централізацію управління.

Релігійна реформа: рівноправність церков (окрім православ’я).

Cоціально-економічний розвиток Західної України

Західна Україна була відсталим аграрним краєм. Малоземелля та безземелля селян; селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба). Промисловість розвивалася слабо; переважання мануфактур (ручної праці). 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот. Найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість. Панування іноземного капіталу.

Антифеодальна боротьба

Найбільші селянські повстання були під проводом Л. Кобилиці (1843 – 1844 рр.,1848-1850 рр.) на Буковині

У 1831 р. відбулися «холерні бунти» в Закарпатті. «Холерні бунти» – це виступи селян Закарпаття, пов’язані з епідемією холери

У 20-30-ті рр. ХІХ ст. набув поширення рух опришків під керівництвом М.Штолюка.

Українське національне відродження

Лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство. У 1816 р. І.Могильницький у м. Перемешлі заснувавав Товариство греко-католицьких священників. 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурток на чолі з єпископом М. Левицьким. У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький). У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая» – перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).

Західноукраїнські землі під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

15 березня 1848 р. австрійський імператор Фердинанд проголосив Конституцію. Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.

У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині, проте за поміщиками залишалися сервітути.

У квітні 1848 р. поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову (ЦРН).

У травні 1848 р. у Львові створено першу українську політичну організацію Галичини – Головну Руську Раду (ГРР), яку очолили Г.Яхимович і М.Куземський. ГГР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця».

У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців.

У жовтні 1848 р. – відбувся собор руських учених у Львові. У жовтні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури.

1-2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові, яке було придушене австрійськими військами.

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та скасував Конституцію разом із демократичними правами та свободами.

Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на Буковині на чолі із Л. Кобилицею.

Революція зазнала поразки!

Результати й наслідки революції

Скасування панщини. Визнання існування в Галичини українського народу із власними національними
потребами. Уперше західні українці сформулювали свої політичні програми. Уперше західні українці отримали досвід парламентської діяльності. Головна руська рада стала першою українською політичною організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.

error: Content is protected !!