Тема 24. Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика більшовиків в Україні в 1921-1928 рр., що базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки.

Причини НЕПу: глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики «воєнного комунізму»; політична криза (опір політиці більшовиків – селянські повстання, страйки, виступи в армії)

Початок НЕПу – березень 1921 р.

Заходи НЕПу

Сільське господарство: заміна продрозкладки продподатком; дозвіл на оренду землі; дозвіл на використання найманої праці; розвиток кооперативного рух.

Промисловість: продаж у приватну власність та передача в оренду дрібних та частину середніх підприємств; дозвіл на використання найманої праці; об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок.

Фінанси та торгівля: поновлення вільної торгівлі; випуск конвертованого червонця, вилучення старих грошових знаків.

Результати НЕПу

Зростання господарської ініціативи, зацікавленості в результатах праці, продуктивності праці. Швидкі темпи відбудови народного господарства. Зростання життєвого рівня населення. Конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.

1925 р. – завершення відбудови промисловості. Проголошення курсу на індустріалізацію.

Голод в Україні 1921-1923 рр.

Причини голоду: післявоєнна розруха; скорочення виробництва с/г продукції; політика «воєнного комунізму»; експорт хліба та його вивезення до Росії; посуха, неврожай…

Заходи влади: замовчування наявності голоду в Україні; збір продподатку та вивезення хліба з України; вилучення церковних цінностей для боротьби з голодом; дозвіл міжнародним організаціям надавати допомогу голодуючим (АРА (американська адміністрація допомоги), Фонд Ф.Нансена, Міжнародний комітет робітничої допомоги).

Наслідки голоду: померло 1,5 – 2 млн. чоловік; придушення селянського повстанського руху в Україні та зміцнення більшовицької влади.

Утворення СРСР

30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив договір про утворення СРСР.

У січня 1924 р. ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР.

У травні 1925 р. – ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було вказано про вступ України до СРСР.

Політика коренізації (українізації)

Квітень 1923 р. – проголошення в СРСР курсу на коренізацію.

В Україні коренізація набула характеру українізації: підготовка та залучення кадрів із представників української національності; запровадження в усіх установах та навчальних закладах української мови; видання книжок, газет, журналів українською мовою; глибоке вивчення національної історії; створення умов для розвитку мови та культури всіх національних меншин, які мешкали в Україні.

У жовтні 1921 р. відбувся Всеукраїнський церковний собор, на якому було утворено Українську автокефальну (самостійну) православну церкву (УАПЦ) та обрано першого митрополита УАПЦ. Ним став В. Липківський.

Розвиток української культури в 20-ті рр. ХХ ст.

1920-ті роки були часом бурхливого розвитку української культури. Розвиток культури пов’язаний з політикою «українізації».

В Україні працюють багато вчених світового рівня: математик М. Боголюбов, творець теорії космічних польотів Ю. Кондратюк, біохімік О. Палладій, фізіолог О. Богомолець та інші.

20-ті рр. — створення різноманітних письменницьких організацій: «Спілка революційних письменників», «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Нова генерація», «Неокласики», ВАПЛІТЕ. Письменники та поети: М. Хвильовий, М. Яловий, М. Куліш, П. Тичина, М.Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, С. Плужник, В.Сосюра, М. Бажан, Ю. Яновський.

Був створений «Молодий театр» Л. Курбаса.

«Березіль» – український театр, заснований у Києві Л.Курбасом у 1925 р. У 1926 р. перенесений у Харків.

Музичне мистецтво: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, В. Косенко, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький).

1928 р. — перший фільм О. Довженка «Звенигора».

Живопис: М. Бойчук.