Тема 25. Західноукраїнські землі

Загальна характеристика

Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у складі трьох держав:

1. Східна Галичина і Західна Волинь у складі Польщі,
2. Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
3. Закарпаття у складі Чехословаччини.

Політична сфера: відсутність органів самоврядування; заборона українцям обіймати адміністративні посади в державі, керівні посади в армії; обмеження політичних прав українців.

Економічна сфера: колоніальний характер економіки; панівне становище іноземного капіталу; переважання аграрного сектора; екстенсивний характер сільського господарства; малоземелля та безземелля селян; міграція та еміграція населення; розвиток кооперативного руху.

Національне життя: асиміляція українського населення; обмеження у сфері освіти та культури; національне гноблення українського населення.

Українські землі у складі Польщі

Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної Волині. Українські землі надавалися польським осадникам – колоністам. Політика полонізації та асиміляції. У 1930 р. початок політики «пацифікації» («умиротворення українського народу»)

Українські політичні партії у складі Польщі

Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)

Заснована 1925 р. Лідер Д.Левицький Наймасовіша українська політична організація Галичини.

Мета: захист інтересів українського населення.

Українська військова організація (УВО)

Заснована 1920 р. Лідер Є.Коновалець.

Мета: створення Української соборної держави.

Організація українських націоналістів (ОУН) (на основі УВО)

Заснована 1929 р. Лідер Є.Коновалець, С.Бандера, А. Мельник

Мета: створення Української держави; використання терористичних методів боротьби; ідеологічна основа – інтегральний націоналізм Д.Донцова.

Українські землі у складі Румунії

Перебування у складі Румунії Північної Буковини та Південної Бессарабії. Найгірше становище українських земель. Політика румунізації та асиміляції.

Антирумунське повстання українців (Татарбунарське 1924 р.).

Діяльність із 1927 р. Української національної партії (УНП) на чолі з В. Залозецьким.

1938 р. – установлення в Румунії військової диктатури, заборона всіх політичних партій.

Українські землі у складі Чехословаччини

Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття. Найкраще становище українських земель. Сприятливіші, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку. Заснування українських шкіл, гімназій. Діяльність «Просвіт». Створення українських театральних осередків, хорів тощо.

Проголошення Карпатської України

30 вересня 1938 р. – Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава.

2 листопада 1938 р. – відбувся Віденський арбітраж, за рішенням якого ї Закарпаття передавалося Угорщині.

1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехословаччини.

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина (столиця – Хуст, прапор – синьо-жовтий, армія – Карпатська Січ).

Кінець березня 1939 р. – окупація території Закарпаття угорськими військами.

Таким чином, у 1939 р. українські землі були у складі таких трьох держав:

1. Східна Галичина та Західна Волинь у складі Польщі,
2. Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
3. Закарпаття у складі Угорщини.