Тема 5. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Загальна характеристика

Угорщина приєднала до себе Закарпаття. Буковиною оволоділо Молдавське князівство. Литовці утвердилися спочатку на Волині, а пізніше приєднали Київщину, Переяславщину, Поділля та Чернігово-Сіверщину. Галичина після тривалої боротьби між Польщею, Литвою та Угорщиною опинилася у складі Польщі. Південноукраїнські землі та Крим опинилися у складі Кримського ханства. За Чернігово-Сіверські землі йшла боротьба між Московським князівством та Великим князівством Литовським, у результаті Чернігово-Сіверські землі опинилися під владою Московії.

Утворення Кримського ханства

У сер. ХV ст. на півдні України й у Криму з’являється нова держава – Кримське ханство, що відділилося від Золотої Орди. Засновником Кримського ханства був правитель Хаджі-Гірей.

У 1478 р. Кримське ханство стає васалом Туреччини (Османської імперії).

У 1482 р. кримський хан Менглі-Гірей здійснює грабіжницький похід на Київ. З того часу кримські татари постійно нападають на Українські землі.

Українські землі у складі Польщі

У результаті боротьби між Польщею, Литвою та Угорщиною остаточно Галичина була приєднана до Польського королівства в 1387 р.

У 1434 р. на землях Галичини створювалося окреме Руське воєводство, на яке поширювалося загальне польське право та католицизм.

У 1434 р. було приєднано до Польського королівства західне Поділля, на території якого створено Подільське воєводство.

Українські землі у складі Великого Князівства Литовського

Литовський князь Ольгерд приєднав Чернігово-Сіверську землю, а в 1362 р. – Київ і Київщину, а також Переяславщину.

У 1362 р. у битві під Синіми Водами об’єднані русько-литовські війська на чолі з Ольгердом розбили монголів, звільнивши українські землі з-під їхньої влади.

При Ольгерді територія Великого Князівства Литовського складалася на 90% з руських земель. Русичі мали рівні права з литовцями. Руська мова була державною мова. Розвивалась руська культура, право. Православна церква була домінуючою.

Після смерті Ольгерда правив його син Ягайло, який почав зближення з Польщею. Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою й уклав у м. Крево унію з Польщею.

Кревська унія відбулася в 1385 р.

Згідно цього союзу Ягайло ставав польським королем, залишаючись при цьому великим литовським князем. У Литві та на українських землях посилився вплив польської шляхти. Католицька віра проголошується єдиною релігією для населення Литви. Відбувається ліквідація удільних князівств на українських землях. Замість них створюються литовські намісництва. Політика Ягайла викликала протидію литовсько-української опозиції, яку очолив Вітовт.

У 1410 р. відбулася Грюнвальдська битва, у якій об’єднані литовсько-польсько-русько-чесько-угорсько-татарські війська розгромили німецьких лицарів-хрестоносців Тевтонського орден.

У 1413 р. відбулася Городельська унія, яка заперечувала положення Кревської унії, визнаючи Литву незалежною. Унія посилила дискримінацію православного населення, натомість польська католицька та литовська католицька шляхта зрівнювалися в правах.

Після смерті Вітовта протягом 1430-1432 рр. Великим князем Литовським був Свидригайло, який спирався на українських і білоруських князів і виступав проти унії та зближення з Польщею.

У 1432 р. у результаті змови проти Свидригайла Великим князем Литовським було оголошено Сигізмунда, який виступав за союз із Польщею.

Внаслідок громадянської війни у Литві виникло Велике князівство Руське, яке проіснувало з 1432 р. по 1435 р. До його складу увійшли: Полоцька, Вітебська, Смоленська, Київська, Сіверська землі, Волинь і Східне Поділля (Брацлавщина).

У 1435 р. у битві під Вілкомиром Свидригайло зазнає поразки. Правителем Литви став Сигізмунд, що проводив політику зближення з Польщею.

З 1440 р. по 1471 рр. було поновлено Київське удільне князівство, у якому правили князі Олелько Володимирович та Семен Олелькович.

У 1471 р. Київське князівство було ліквідоване і Київщина остаточно перетворилася на провінцію Литви.

У 1480-1481 рр. відбувся заколот руських князів Михайла Олельковича, Івана Ольшанського, Федора Бельського з метою скинути литовське панування на українських землях і приєднати їх до Московської держави. План не здійснився.

У 1508 р. здійснився збройний виступ української шляхти на чолі з князем Михайлом Глинським проти Литви, але невдало.

Під час чергової московсько-литовської війни у 1514 р. литовські війська на чолі з руським православним князем Костянтином Острозьким завдають поразки московським військам у битві під Оршею.

Виникнення українського козацтва

Перші писемні згадки про козаків датуються 1489 р.

Причини виникнення козацтва: економічні, соціальні, політичні, стратегічні, національно-релігійні. Українське козацтво виникає на Півдні України, на території Дикого поля, Запоріжжя.

Соціальні стани українського суспільств

Привілейовані стани (користувалися всіма правами та привілеями й не платили податків).

Шляхта (найзаможніших шляхтичів називали магнатами) – Духовенство – служителі церкви. Поступово привілейоване становище мало лише католицьке духовенство.

Непривілейовані стани (не мали доступу до управління державою, платили податки та виконували різні повинності).

Міщани.

Селяни становили близько 80% населення, найнижчий стан суспільства. Селяни сплачували ренту – плата за користування землею. Рента була натуральною, грошовою, відробітковою (панщина).

Становище українських міст

Поступово на українських землях виникає магдебурзьке право – право місто на Самоврядування.

Магістрат та міська рада – органи міського самоврядування.

У середньовічних містах починає формуватися цехова організація ремісників.

Розвиток культури

Юрій Дрогобич (Котермак) (ХV ст.) – український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого твору (латинською мовою). Ректор Болонського університету (Італія).

У 1491 р. – Швайпольт Фіоль у Кракові видав перші книги кириличним шрифтом («Часослов» і «Осмогласник»)