Тема 6. Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Люблінська унія (1569 р.)

Об’єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу Річ Посполиту. Українські землі, які належали Литві, переходили під владу Польщі. На українських землях утворювалось 6 польських воєводства. У 1618 р. за результатами Деулінського перемир’я між Річчю Посполитою та Московією до Польщі були приєднані Чернігово-Сіверські землі, на яких було утворене сьоме Чернігівське воєводство.

Соціально-економічний розвиток України в ХVІ – ХVІІ ст.

Після Люблінської унії в Україні з’являються польські латифундії. Активно поширюється фільваркове господарство. Для селян була збільшена панщина. Селяни у малозаселених південних районах України отримували слободи (тимчасові пільги). У 1588 р. у Речі Посполитій був виданий Третій Литовський статут, який офіційно запровадив кріпацтво на українських землях.

Виникнення Запорозької Січі

Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків. Перша Січ розташовувалася на острові Мала Хортиця. Вона була зведена в 1556 р. українським православним князем Дмитром Вишневецьким.

Устрій запорозьких козаків

У запорозьких козаків був республікансько-демократичний устрій. Усю владу на Січі мала Козацька рада, яка вирішувала ключові питання, обирала отамана (кошового) і старшину (козацький уряд). Запорозька Січ поділялася на паланки (очолювали полковники), паланки на сотні(очолювали сотники), сотні на курені (очолювали курінні отамани). За межами січі козаки мали зимівники.

Реєстрове козацтво

Реєстрове козацтво – козаки, які перебували на службі у польського короля й були записані в спеціальний список – реєстр. У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август вперше набрав на службу 300 козаків. У 1578 р. польський король Стефан Баторій збільшив реєстр до 600 козаків і надав їм клейноди (символи влади) та привілеї. З виникненням реєстрового козацтва козаки отримали офіційне визнання як окремий соціальний стан. Козаки, які не входили до реєстру, вважалися поза законом.

Козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст.

Причини повстань: соціально-економічні, релігійні, національні, бажання козаків збільшити реєстр, конфлікти між козаками та шляхтичами. У 1590-х рр. відбулися повстання на чолі з К.Косинським та С.Наливайком на Правобережжі. Повстання були придушені.

Церковно-релігійне життя в Україні в XVI ст.

Частина української шляхти переходить у католицтво. Для захисту православ’я утворюються братства. Братства засновували православні школи та друкарні. Братства отримували ставропігії. Найвідоміші братства: Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.), Київське Богоявленське братство (1615 р.)

Берестейська церковна унія 1596 р. Утворення греко-католицької церкви

Берестейська унія – об’єднання у 1596 р. католицької та української православної церкви в єдину – греко-католицьку (уніатську).

Причини унії: бажання католицької церкви розширити свою владу на українські землі; бажання православного духовенства отримати однакові права з католицьким; припинити ворожнечу між православними та католиками.

Зміст унії: утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася голові католицької церкви папі римському, але зберігала церковний обряд і церковнослов’янську мову богослужіння; греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта прирівнювались у правах до католицьких; православна церква в Україні оголошувалася поза законом.

Наслідки унії: не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків; переважна частина українців не визнали унію й почали рух за відновлення православ’я.

Розвиток культури

У 1578 р. православний князь Василь-Костянтин Острозький відкрив греко-латинську слов’янську школу (Острозьку академію).

У 1573 р. І.Федоров у Львові відкрив першу друкарню в Україні, де у 1574 р. були надруковані перші книги – «Апостол» та «Буквар».

У 1581 р. в Острозі надруковано «Острозьку Біблію». У літературі цього періоду з’являється полемічна література.

error: Content is protected !!