Тема 9. Українські землі в 60-80-ті рр. XVII ст.

«Руїна» – період в історії України 60-80 рр. XVII ст., що характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи Московії, Речі Посполитої, Туреччини.

Причини Руїни: боротьба за гетьманську владу; інтервенція з боку Речі Посполитої, Московії, Османської імперії та Кримського ханства.

Гетьманування Івана Виговського (1657 – 1659)

Після смерті Б. Хмельницького гетьманом було обрано Івана Виговського. Новий гетьман орієнтувався на козацьку старшину і шляхту. Невдоволений політикою Росії, гетьман взяв курс на зближення з Польщею. У результаті був підписаний Гадяцький трактат.

Гадяцький трактат

Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних».

Союз з поляками викликав невдоволення частини козаків.

Ще у травні 1658 р. І. Виговський придушив повстання полтавського полковника М.Пушкаря та отамана Запорозької Січі Я.Барабаша, які виступили проти союзу України з Польщею.

У 1659 р. розпочалась війна між Україною і Росією. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом, де армія І.Виговського разом з татарами завдала поразки російській армії. Проте проти І.Виговського готується новий заколот і він зрікається влади.

Гетьманування Юрія Хмельницького (1659 – 1663)

У 1659 р. Ю. Хмельницький був обраний гетьманом і підписав з Московським царством Переяславську угоду, яка обмежувала права гетьмана. Переяславський договір викликав незадоволення Речі Посполитої.

У 1660 р. спільні московсько-козацькі війська здійснюють похід на Польщу («Чуднівська кампанія»). У битві під Чудновим московсько-козацькі війська зазнають поразки і Ю.Хмельницький переходить на бік Польщі, підписує з нею Слободищенський трактат, який оголосив про вхід України до Речі Посполитої. Частина козаків на Лівобережжі відмовилася визнавати владу Польщі.

Україна поділилася на Правобережну та Лівобережну.

Правобережжя

Гетьманування П.Тетері (1663-1665)

Під час його правління на Правобережжі польські війська грабували українські землі. Як наслідок проти П. Тетері спалахнуло повстання й він утік у Польщу.

Гетьманування П.Дорошенка (1665-1676)

У внутрішній політиці обмежив владу козацької старшини. Створив корпус найманців – сердюків. У 1667 р. козацькі війська П. Дорошенко розгромили польське військо, й Правобережжя отримало автономію.

У 1667 р. Польща й Росія підписують Андрусівське перемир’я на 13,5 років. Правобережжя визнавалося під владою Польщі. Лівобережжя та Київ (на 2 роки) – під владою Росії. Запорозька Січ оголошувалася територією спільного управління Росії та Польщі.

У 1668 р. П. Дорошенко здійснює похід на Лівобережжя і оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра.

У 1669 р. укладає договір з Туреччиною (Корсунська угода) і переходить під протекторат турецького султана. Об’єднані козацько-турецькі війська здійснюють похід проти поляків.

У 1672 р. Польща й Туреччина підписали Бучацький мирний договір, за яким до Туреччини відійшло Поділля. Дорошенко правив на Київщині та Брацлавщині. У складі Польщі залишалися західноукраїнські землі. П.Дорошенко втрачає авторитет і підтримку народу, оскільки «привів» на українські землі татар і турків.

У 1676 р. він зрікається гетьманства і виїжджає до Росії.

Друге гетьманування Ю.Хмельницького (1677-1681)

Ю. Хмельницький був ставлеником Туреччини. У 1677-1678 рр. Ю.Хмельницький здійснив проти росіян та лівобережного гетьмана І.Самойловича разом з татарами та турками два Чигиринські походи. У результаті Чигирин був зруйнований.

У 1681 р. Росія й Туреччина підписали Бахчисарайський договір, згідно з яким Лівобережжя була у складі Росії. Поділля визнавалося за Туреччиною. Після Бахчисарайського договору Ю.Хмельницького було незабаром страчено. На Правобережжі козацька держава перестала існувати.

Лівобережжя

Гетьманування І.Брюховецького (1663-1668)

І. Брюховецький був обраний гетьманом на «Чорній раді» у Ніжині. У 1665 р . він уклав з Росією Московські статті, які значно обмежували автономію лівобережної Гетьманщини. У 1668 р. під час походу на Лівобережжя П.Дорошенка І.Брюховецький був убитий козаками.

Гетьманування Д. Многогрішного (1668-1672)

У 1669 р. Д. Многогрішний підписав з Росією Глухівські статті, які дещо розширювали права української автономії. У 1672 р. Д.Многогрішний був звинувачений у таємних зносинах із Туреччиною і знятий з посади.

Гетьманування І.Самойловича (1672-1687)

У 1672 р. І. Самойлович підписав з Росією Конотопські статті, які знову обмежували права Гетьманщини.

У 1674 р. І. Самойлович оголосив себе гетьманом обох берегів Дніпра, здійснив похід на Правобережжя, але під тиском турецької армії був змушений відступити. Щоб підірвати економіку Правобережжя І.Самойлович здійснив «Великий згін».

У 1687 р. І. Самойлович брав участь разом з російською армією у спільному першому Кримському поході проти татар. Похід завершився невдало.

У 1687 р. І. Самойлович був відсторонений від влади. Новим гетьманом Лівобережжя стає І.Мазепа. Добра «Руїни» закінчується. На Лівобережжі Гетьманщина зберіглася в обмежених правах.

У 1686 р. Росія і Річ Посполита підписали «Вічний мир»: кордон між Річчю Посполитою та Московською державою пролягав по Дніпру; (Поділля залишалося під владою Туреччини); Запоріжжя та м. Київ відходили до Москви.

У 1686 р. Київська православна митрополія підпорядковується Московському патріархату.

Під час «Руїни» Запорозьку Січ очолював славетний отаман І.Сірко.

error: Content is protected !!